Топ новостей
Необходимость государственного регулирования
Учебник Камаева В.Д., 2010г.© Необходимость государственного регулирования Государственное регулирование экономики – система мер государства, посредством которых оно может воздействовать

Рыночная экономика
Рыночная экономика  ( англ.   market economy ) — экономическая система , основанная на принципах свободного предпринимательства , многообразия форм собственности на средства производства, рыночного

Мировая экономика
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны. РЕФЕРАТ по теме: «Мировая экономика» 1. Понятие мирового хозяйства

31. Формы и методы государственного регулирования экономики
Государственное регулирование экономики ставит своей целью соблюдать интересы государства, общества в целом, социально незащищенных слоёв населения. Существуют и применяются разнообразные формы государственного регулирования.

Дополнительное профессиональное образование. Повышение квалификации Москва. ЧУ ПОО ИМЭИ
Институт мировой экономики и информатизации был образован в 1995 году. Наше образовательное учреждение ведет обучение по большому перечню направлений и специальностей Дополнительного профессионального

Границы государственного вмешательства в экономику
  Вмешательство государства в экономику не должно быть чрезмерным. Чтобы не подавить рыночные механизмы функционирования экономической системы, не лишить ее гибкости и адаптивности,

Роль государства в экономике
Роль государства в экономике – вопрос, который является центральным как на практике, так и в теории. При этом предлагаемые некоторыми научными школами принципиальные подходы к решению этого вопроса имеют

Государственное предпринимательство в условиях рыночной экономики (4)


"Актуальные проблемы экономики и права"
Поле для блока:  Cо 2-го по 6-е февраля 2012 года прошел очередной этап первенства по научной аналитике, а также XVIII Международная научно-практическая конференция «Актуальные проблемы экономики

Особенности экономического развития стран Юго-Восточной Азии
Экономикам азиатских стран были присущи многие структурные недостатки. Большинство фирм находились в семейном владении, а в соответствии с конфуцианской традицией семьи стремились сохранить



РЕКЛАМА



Календарь

Экономика мира » Новости »

Стаття 29. Склад доходів Державного бюджету України

  1. Стаття 29. Склад доходів Державного бюджету України ЗМІСТ БЮДЖЕТНОГО КОДЕКСУ | СКАЧАТИ БЮДЖЕТНИЙ...
  2. Стаття 29. Склад доходів Державного бюджету України

Стаття 29. Склад доходів Державного бюджету України

ЗМІСТ БЮДЖЕТНОГО КОДЕКСУ   |   СКАЧАТИ БЮДЖЕТНИЙ КОДЕКС БЕЗКОШТОВНО ЗМІСТ БЮДЖЕТНОГО КОДЕКСУ | СКАЧАТИ БЮДЖЕТНИЙ КОДЕКС БЕЗКОШТОВНО

коментар:

1. Розділ II Бюджетного кодексу України "Державний бюджет України" починається зі статті 29 "Склад доходів Державного бюджету України". Такий стан здається не зовсім логічним. Складно зрозуміти, як можна аналізувати доходи і видатки Державного бюджету України взагалі, не визначивши, що таке "державний бюджет". Показово, що і в статті 2 "Основні поняття" поняття "державний бюджет" не міститься, хоча і місцеві бюджети, і бюджети місцевого самоврядування визначені досить ретельно. Очевидно, законодавець розраховує, що поняття державного бюджету можна визначити, діючи методом виключення, керуючись в процесі пошуку такої дефініції визначенням інших, можна порівняти їй дефініцій, таких як бюджет, місцеві бюджети, бюджети місцевого самоврядування та закон про Державний бюджет України.

До речі, показово, що в статті 2 Бюджетного кодексу надано поняття "закону про Державний бюджет України", але державний бюджет і законодавчий акт, на підставі якого він існує, - це абсолютно різні поняття.


Проте, з огляду на, що бюджет - це план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду; місцеві бюджети - це бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування (останні є бюджетами територіальних громад сіл та їх об'єднань, селищ, міст), а закон про Державний бюджет України - закон, який затверджує Державний бюджет України та містить положення щодо забезпечення його виконання протягом бюджетного періоду, можна зробити висновок, що державний бюджет України - це план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функц й держави, які здійснюються органами державної влади протягом бюджентого періоду, затверджений законом про Державний бюджет України, який містить положення щодо забезпечення його виконання протягом цього бюджетного періоду.

Виходячи з визначення доходів бюджету, що міститься в п. 23 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу, доходи Державного бюджету України - це сукупність податкових, неподаткових та інших надходжень на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, плату за адміністративні послуги, власні надходження бюджетних установ), за винятком тих, що згідно із статтями 64 ( доходи, які закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування для фінансування делегованих повноважень), 66 (доходи бюджету Автономної Республіки Крим, обласних і районних бюдже ів, що закріплюються за ними для фінансування делегованих повноважень), 69 (доходи місцевих бюджетів для фінансування власних повноважень) і 71 (доходи бюджету розвитку місцевих бюджетів) Бюджетного кодексу України закріплені за місцевими бюджетами.

2. Частиною 2 коментованої статті деталізуються положення статті 9 Бюджетного кодексу "Класифікація доходів бюджету".

Класифікація доходів бюджету здійснено за чотирма групами:

1) податкові надходження;

2) неподаткові надходження;

3) доходи від операцій з капіталом;

4) трансферти.

Взагалі, стаття 9 Кодексу містить певні протиріччя, незручності в застосуванні. Визначивши в частині першій складові класифікації доходів бюджету, в наступних частинах (по логіці законодавця) здійснюється їх тезове визначення, що і входить в зміст частин 2 - 4 статті 9 Кодексу, але з'ясувавши, що таке податкові надходження, неподаткові надходження, трансферти, незрозуміло з змісту статті, відноситься до доходів від операцій з капіталом. Та й саме визначення складових доходів бюджету не завжди вдало. Головна причина - порушення фундаментального принципу логіки законодавчої техніки: закон містить головну, родову норму, яка деталізується, уточнюється в підзаконному акті. В даному ж випадку стаття 9 (а разом з нею і статті 10 - 12) побудовані шляхом використання норм наказу Міністерства фінансів України "Про бюджетну класифікацію та її запровадження" від 27.12.2001 р N 604, виходячи з нього. Це і породжує ряд протиріч (наприклад, при класифікації податків, зборів, обов'язкових платежів, доходів від продажу).


У частині 2 статті 9 Кодексу визначено, що податковими надходженнями визнаються встановлені податковими законами України загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) та місцеві подати і збори (обов'язкові платежі). Треба враховувати, що поняття "податкових надходжень" не характерно податкового законодавства (де використовуються категорії "податкова система", "система оподаткування", "податки", "збори" та ін.) І застосовується виключно в Бюджетному кодексі. Вичерпний перелік загальнодержавних податків і зборів та місцевих податків і зборів, а також процедура їх сплати встановлені Податковим кодексом України.

Згідно з розділом I бюджетної класифікації "Класифікація доходів бюджету" в податкових надходжень віднесені:

а) податки на доходи, прибуток, збільшення ринкової вартості (прибутковий податок з громадян, податок на прибуток підприємств);

б) податки на власність (періодичні податки на чисту вартість майна, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів);

в) збори за спеціальне використання природних ресурсів (збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду, збір за спеціальне використання водних ресурсів; платежі за користування надрами, збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, плата за землю; плата за використання інших природних ресурсів);

г) внутрішні податки на товари та послуги (податок на додану вартість; акцизний збір з вироблених в Україні товарів; акцизний збір з ввезених на територію України товарів; податки на окремі категорії послуг, плата за ліцензії на окремі види господарської діяльності, плата за торговий патент )

д) податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції (ввізне і вивізне мито, кошти, отримані за вчинення консульських дій, інші надходження);

е) інші податки (місцеві податки і збори, плата за надання послуг з оформлення документів на право виїзду за кордон податки, не віднесені до інших категорій; фіксований сільськогосподарський податок; єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства).

До неподаткових надходжень належать:

а) доходи від власності та підприємницької діяльності (надходження від перевищення валових доходів над видатками Національного банку України; надходження від грошово-речових лотерей; надходження від розміщення в установах банків тимчасово вільних бюджетних коштів; дивіденди, нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств ; рентна плата, інші надходження; надходження коштів, отриманих від продажу акцій відкритих акціонерних товариств за компенсаційні сертифікати; надходження коштів від відшкодування збитків сільськогосподарського податку йственного і лісогосподарського виробництва);

б) адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу (плата за утримання дітей в школах-інтернатах, плата за утримання вихованців шкіл, профтехучилищ соціальної реабілітації, плата за надання послуг службою дозвільної системи органів внутрішніх справ, плата за оренду цілісних майнових комплексів і іншого майна; державне мито, митні збори; єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України);

в) надходження від штрафів та фінансових санкцій (суми, стягнені з осіб, винних за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації; перерахування підприємцями частини вартості виробленої нестандартної продукції за дозволом на тимчасове невиконання вимог відповідних стандартів; адміністративні штрафи та інші санкції; надходження штрафних санкцій за порушення правил пожежної безпеки);

г) інші неподаткові надходження (грошових сум різниці в ціні на природний газ; відрахування від сум перевищення розрахункової величини фонду оплати праці; пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та невиконання зобов'язань, доходи від операцій з кредитування та надання гарантій; власні надходження бюджетних установ, плата за послуги, що надаються бюджетними установами, інші джерела власних надходжень бюджетних установ, додаткові збори на оплату пенсій);

Доходи від операцій з капіталом складаються шляхом акумуляції:

а) надходження від продажу основного капіталу (кошти від реалізації безхозного майна, скарбів і т. п .; надходження коштів від Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння; надходження від відчуження майна, що належить Автономній Республіці Крим, що знаходиться в комунальній власності);

б) надходження від реалізації державних запасів товарів (матеріальних цінностей державного резерву та розброньованих матеріальних цінностей мобілізаційного резерву)

в) надходжень від продажу землі і нематеріальних активів;

г) податок на фінансові операції та операції з капіталом.

Трансферти визначаються Кодексом як кошти, отримані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі. Треба враховувати, що трансферти в Україні існують в двох формах: дотація вирівнювання та субвенції (стаття 2 Кодексу). Дотація вирівнювання представляється як міжбюджетний трансферт на вирівнювання доходної спроможності бюджету, який його отримує, тоді як субвенції - міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції. Принципова різниця між дотації і субвенції полягає в цілі використання: в дотації цього немає, при наданні субвенції чітко визначені цілі використання наданих коштів. Тому, навряд чи можна характеризувати субвенцію, як кошти, виділені на безповоротній основі (стаття 9 Кодексу), вони повертаються в разі нецільового використання.

До складу офіційних трансфертів бюджетної класифікації віднесені:

а) офіційні трансферти від органів державного управління (кошти, що надходять з інших бюджетів; дотації; субвенції);

б) кошти від урядів зарубіжних країн та міжнародних організацій (надходження від секретаріату ООН за участь українського контингенту в миротворчих операціях; гранти; дари);

в) з іншої частини бюджету (із загального фонду бюджету до бюджету розвитку).

Проте, в частині 2 коментарів статті встановлюється власний перелік надходжень, що зараховуються до державного бюджету, і він не є вичерпним, оскільки передбачає можливість включення в цей перелік інших доходів (п. 46 ч. 2), які в установленому порядку зараховуються до загального фонду державного бюджету.

3. Стаття 9 Бюджетного кодексу, закладаючи основи бюджетної класифікації, яка закріплює відповідним розділом вичерпний перелік бюджетних доходів, уточнюється коментованою статтею відповідно саме з Державного бюджету України. При визначенні складу доходів Державного бюджету України використовується логіка "від зворотного" - це всі доходи, одержувані згідно податкового законодавства і т. П., За винятком надходжень до місцевих бюджетів. Останні визначаються статтями: 64 "Склад доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів", 66 "Склад доходів бюджету Автономної Республіки Крим, обласних і районних бюджетів, які враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів", 69 "Доходи місцевих бюджетів , які не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів ", 71" Бюджет розвитку місцевих бюджетів ".

Статтями 9 та 10 Податкового кодексу України закріплено вичерпний перелік загальнодержавних і місцевих податків і зборів, які і складають податкові надходження до відповідних бюджетів. Але таке їх розподіл на дві групи здійснено за принципом компетенції органу, який вводить відповідний платіж на певній території (держави або територіальної громади). При цьому багато загальнодержавних податків і зборів надходить до місцевих бюджетів. Тому при визначенні напрямку надходження коштів від податку або збору доцільніше орієнтуватися на законодавчий акт, яким закріплений правовий механізм справляння окремого податку або збору, або бюджетної класифікації, зокрема положення статті 9 Кодексу.

Разом з тим, невичерпне характер встановленого в частині 2 коментарів статті перелік надходжень до загального фонду державного бюджету підкреслюється також нормою частини 3 цієї статті. Так, нею передбачено, що якщо законом встановлено новий вид доходу державного бюджету, його зарахування до загального фонду визначається законом про Державний бюджет України на період до внесення відповідних змін до цього Кодексу. Звідси випливає, що після установки черговим щорічним законом про Державний бюджет України або черговим законом про внесення змін до нього нового виду доходу державного бюджету, він зараховується до загального фонду державного бюджету згідно з цим законом з подальшим включенням його до переліку надходжень до загального фонду державного бюджету, встановленого частиною 2 статті 29 Бюджетного кодексу.

На цьому національно-правовому сайті Ви володієте винятковою можливістю отримати все, що треба для ефективного вирішення Вашого питання: прецеденти з практики судів, все необхідні правові   акти   , Словник правових термінів, заготовки документації юридичного плану, комментированное вітчизняне   законодавство   і адреси компетентних органів і організацій України На цьому національно-правовому сайті Ви володієте винятковою можливістю отримати все, що треба для ефективного вирішення Вашого питання: прецеденти з практики судів, все необхідні правові акти , Словник правових термінів, заготовки документації юридичного плану, комментированное вітчизняне законодавство і адреси компетентних органів і організацій України.

На цьому національно-правовому сайті Ви володієте винятковою можливістю отримати все, що треба для ефективного вирішення Вашого питання: прецеденти з практики судів, все необхідні правові   акти   , Словник правових термінів, заготовки документації юридичного плану, комментированное вітчизняне   законодавство   і адреси компетентних органів і організацій України

Правовий веб-сайт ТОВ «Право України» надає прекрасну можливість для Вас - використовувати кваліфіковану правову консультацію - допомога юриста онлайн від наших компетентних юристів. В цілому, якщо у Вас з'явилася правова проблема, і Вам необхідна ефективна допомога юриста онлайн - заповніть форму питання . Ми докладемо всіх зусиль, для того щоб Ваші права і свободи були гарантовано захищені!

Стаття 29. Склад доходів Державного бюджету України

ЗМІСТ БЮДЖЕТНОГО КОДЕКСУ   |   СКАЧАТИ БЮДЖЕТНИЙ КОДЕКС БЕЗКОШТОВНО ЗМІСТ БЮДЖЕТНОГО КОДЕКСУ | СКАЧАТИ БЮДЖЕТНИЙ КОДЕКС БЕЗКОШТОВНО

коментар:

1. Розділ II Бюджетного кодексу України "Державний бюджет України" починається зі статті 29 "Склад доходів Державного бюджету України". Такий стан здається не зовсім логічним. Складно зрозуміти, як можна аналізувати доходи і видатки Державного бюджету України взагалі, не визначивши, що таке "державний бюджет". Показово, що і в статті 2 "Основні поняття" поняття "державний бюджет" не міститься, хоча і місцеві бюджети, і бюджети місцевого самоврядування визначені досить ретельно. Очевидно, законодавець розраховує, що поняття державного бюджету можна визначити, діючи методом виключення, керуючись в процесі пошуку такої дефініції визначенням інших, можна порівняти їй дефініцій, таких як бюджет, місцеві бюджети, бюджети місцевого самоврядування та закон про Державний бюджет України.

До речі, показово, що в статті 2 Бюджетного кодексу надано поняття "закону про Державний бюджет України", але державний бюджет і законодавчий акт, на підставі якого він існує, - це абсолютно різні поняття.


Проте, з огляду на, що бюджет - це план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду; місцеві бюджети - це бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування (останні є бюджетами територіальних громад сіл та їх об'єднань, селищ, міст), а закон про Державний бюджет України - закон, який затверджує Державний бюджет України та містить положення щодо забезпечення його виконання протягом бюджетного періоду, можна зробити висновок, що державний бюджет України - це план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функц й держави, які здійснюються органами державної влади протягом бюджентого періоду, затверджений законом про Державний бюджет України, який містить положення щодо забезпечення його виконання протягом цього бюджетного періоду.

Виходячи з визначення доходів бюджету, що міститься в п. 23 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу, доходи Державного бюджету України - це сукупність податкових, неподаткових та інших надходжень на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, плату за адміністративні послуги, власні надходження бюджетних установ), за винятком тих, що згідно із статтями 64 ( доходи, які закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування для фінансування делегованих повноважень), 66 (доходи бюджету Автономної Республіки Крим, обласних і районних бюдже ів, що закріплюються за ними для фінансування делегованих повноважень), 69 (доходи місцевих бюджетів для фінансування власних повноважень) і 71 (доходи бюджету розвитку місцевих бюджетів) Бюджетного кодексу України закріплені за місцевими бюджетами.

2. Частиною 2 коментованої статті деталізуються положення статті 9 Бюджетного кодексу "Класифікація доходів бюджету".

Класифікація доходів бюджету здійснено за чотирма групами:

1) податкові надходження;

2) неподаткові надходження;

3) доходи від операцій з капіталом;

4) трансферти.

Взагалі, стаття 9 Кодексу містить певні протиріччя, незручності в застосуванні. Визначивши в частині першій складові класифікації доходів бюджету, в наступних частинах (по логіці законодавця) здійснюється їх тезове визначення, що і входить в зміст частин 2 - 4 статті 9 Кодексу, але з'ясувавши, що таке податкові надходження, неподаткові надходження, трансферти, незрозуміло з змісту статті, відноситься до доходів від операцій з капіталом. Та й саме визначення складових доходів бюджету не завжди вдало. Головна причина - порушення фундаментального принципу логіки законодавчої техніки: закон містить головну, родову норму, яка деталізується, уточнюється в підзаконному акті. В даному ж випадку стаття 9 (а разом з нею і статті 10 - 12) побудовані шляхом використання норм наказу Міністерства фінансів України "Про бюджетну класифікацію та її запровадження" від 27.12.2001 р N 604, виходячи з нього. Це і породжує ряд протиріч (наприклад, при класифікації податків, зборів, обов'язкових платежів, доходів від продажу).


У частині 2 статті 9 Кодексу визначено, що податковими надходженнями визнаються встановлені податковими законами України загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) та місцеві подати і збори (обов'язкові платежі). Треба враховувати, що поняття "податкових надходжень" не характерно податкового законодавства (де використовуються категорії "податкова система", "система оподаткування", "податки", "збори" та ін.) І застосовується виключно в Бюджетному кодексі. Вичерпний перелік загальнодержавних податків і зборів та місцевих податків і зборів, а також процедура їх сплати встановлені Податковим кодексом України.

Згідно з розділом I бюджетної класифікації "Класифікація доходів бюджету" в податкових надходжень віднесені:

а) податки на доходи, прибуток, збільшення ринкової вартості (прибутковий податок з громадян, податок на прибуток підприємств);

б) податки на власність (періодичні податки на чисту вартість майна, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів);

в) збори за спеціальне використання природних ресурсів (збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду, збір за спеціальне використання водних ресурсів; платежі за користування надрами, збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, плата за землю; плата за використання інших природних ресурсів);

г) внутрішні податки на товари та послуги (податок на додану вартість; акцизний збір з вироблених в Україні товарів; акцизний збір з ввезених на територію України товарів; податки на окремі категорії послуг, плата за ліцензії на окремі види господарської діяльності, плата за торговий патент )

д) податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції (ввізне і вивізне мито, кошти, отримані за вчинення консульських дій, інші надходження);

е) інші податки (місцеві податки і збори, плата за надання послуг з оформлення документів на право виїзду за кордон податки, не віднесені до інших категорій; фіксований сільськогосподарський податок; єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства).

До неподаткових надходжень належать:

а) доходи від власності та підприємницької діяльності (надходження від перевищення валових доходів над видатками Національного банку України; надходження від грошово-речових лотерей; надходження від розміщення в установах банків тимчасово вільних бюджетних коштів; дивіденди, нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств ; рентна плата, інші надходження; надходження коштів, отриманих від продажу акцій відкритих акціонерних товариств за компенсаційні сертифікати; надходження коштів від відшкодування збитків сільськогосподарського податку йственного і лісогосподарського виробництва);

б) адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу (плата за утримання дітей в школах-інтернатах, плата за утримання вихованців шкіл, профтехучилищ соціальної реабілітації, плата за надання послуг службою дозвільної системи органів внутрішніх справ, плата за оренду цілісних майнових комплексів і іншого майна; державне мито, митні збори; єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України);

в) надходження від штрафів та фінансових санкцій (суми, стягнені з осіб, винних за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації; перерахування підприємцями частини вартості виробленої нестандартної продукції за дозволом на тимчасове невиконання вимог відповідних стандартів; адміністративні штрафи та інші санкції; надходження штрафних санкцій за порушення правил пожежної безпеки);

г) інші неподаткові надходження (грошових сум різниці в ціні на природний газ; відрахування від сум перевищення розрахункової величини фонду оплати праці; пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та невиконання зобов'язань, доходи від операцій з кредитування та надання гарантій; власні надходження бюджетних установ, плата за послуги, що надаються бюджетними установами, інші джерела власних надходжень бюджетних установ, додаткові збори на оплату пенсій);

Доходи від операцій з капіталом складаються шляхом акумуляції:

а) надходження від продажу основного капіталу (кошти від реалізації безхозного майна, скарбів і т. п .; надходження коштів від Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння; надходження від відчуження майна, що належить Автономній Республіці Крим, що знаходиться в комунальній власності);

б) надходження від реалізації державних запасів товарів (матеріальних цінностей державного резерву та розброньованих матеріальних цінностей мобілізаційного резерву)

в) надходжень від продажу землі і нематеріальних активів;

г) податок на фінансові операції та операції з капіталом.

Трансферти визначаються Кодексом як кошти, отримані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі. Треба враховувати, що трансферти в Україні існують в двох формах: дотація вирівнювання та субвенції (стаття 2 Кодексу). Дотація вирівнювання представляється як міжбюджетний трансферт на вирівнювання доходної спроможності бюджету, який його отримує, тоді як субвенції - міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції. Принципова різниця між дотації і субвенції полягає в цілі використання: в дотації цього немає, при наданні субвенції чітко визначені цілі використання наданих коштів. Тому, навряд чи можна характеризувати субвенцію, як кошти, виділені на безповоротній основі (стаття 9 Кодексу), вони повертаються в разі нецільового використання.

До складу офіційних трансфертів бюджетної класифікації віднесені:

а) офіційні трансферти від органів державного управління (кошти, що надходять з інших бюджетів; дотації; субвенції);

б) кошти від урядів зарубіжних країн та міжнародних організацій (надходження від секретаріату ООН за участь українського контингенту в миротворчих операціях; гранти; дари);

в) з іншої частини бюджету (із загального фонду бюджету до бюджету розвитку).

Проте, в частині 2 коментарів статті встановлюється власний перелік надходжень, що зараховуються до державного бюджету, і він не є вичерпним, оскільки передбачає можливість включення в цей перелік інших доходів (п. 46 ч. 2), які в установленому порядку зараховуються до загального фонду державного бюджету.

3. Стаття 9 Бюджетного кодексу, закладаючи основи бюджетної класифікації, яка закріплює відповідним розділом вичерпний перелік бюджетних доходів, уточнюється коментованою статтею відповідно саме з Державного бюджету України. При визначенні складу доходів Державного бюджету України використовується логіка "від зворотного" - це всі доходи, одержувані згідно податкового законодавства і т. П., За винятком надходжень до місцевих бюджетів. Останні визначаються статтями: 64 "Склад доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів", 66 "Склад доходів бюджету Автономної Республіки Крим, обласних і районних бюджетів, які враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів", 69 "Доходи місцевих бюджетів , які не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів ", 71" Бюджет розвитку місцевих бюджетів ".

Статтями 9 та 10 Податкового кодексу України закріплено вичерпний перелік загальнодержавних і місцевих податків і зборів, які і складають податкові надходження до відповідних бюджетів. Але таке їх розподіл на дві групи здійснено за принципом компетенції органу, який вводить відповідний платіж на певній території (держави або територіальної громади). При цьому багато загальнодержавних податків і зборів надходить до місцевих бюджетів. Тому при визначенні напрямку надходження коштів від податку або збору доцільніше орієнтуватися на законодавчий акт, яким закріплений правовий механізм справляння окремого податку або збору, або бюджетної класифікації, зокрема положення статті 9 Кодексу.

Разом з тим, невичерпне характер встановленого в частині 2 коментарів статті перелік надходжень до загального фонду державного бюджету підкреслюється також нормою частини 3 цієї статті. Так, нею передбачено, що якщо законом встановлено новий вид доходу державного бюджету, його зарахування до загального фонду визначається законом про Державний бюджет України на період до внесення відповідних змін до цього Кодексу. Звідси випливає, що після установки черговим щорічним законом про Державний бюджет України або черговим законом про внесення змін до нього нового виду доходу державного бюджету, він зараховується до загального фонду державного бюджету згідно з цим законом з подальшим включенням його до переліку надходжень до загального фонду державного бюджету, встановленого частиною 2 статті 29 Бюджетного кодексу.

На цьому національно-правовому сайті Ви володієте винятковою можливістю отримати все, що треба для ефективного вирішення Вашого питання: прецеденти з практики судів, все необхідні правові   акти   , Словник правових термінів, заготовки документації юридичного плану, комментированное вітчизняне   законодавство   і адреси компетентних органів і організацій України На цьому національно-правовому сайті Ви володієте винятковою можливістю отримати все, що треба для ефективного вирішення Вашого питання: прецеденти з практики судів, все необхідні правові акти , Словник правових термінів, заготовки документації юридичного плану, комментированное вітчизняне законодавство і адреси компетентних органів і організацій України.

На цьому національно-правовому сайті Ви володієте винятковою можливістю отримати все, що треба для ефективного вирішення Вашого питання: прецеденти з практики судів, все необхідні правові   акти   , Словник правових термінів, заготовки документації юридичного плану, комментированное вітчизняне   законодавство   і адреси компетентних органів і організацій України

Правовий веб-сайт ТОВ «Право України» надає прекрасну можливість для Вас - використовувати кваліфіковану правову консультацію - допомога юриста онлайн від наших компетентних юристів. В цілому, якщо у Вас з'явилася правова проблема, і Вам необхідна ефективна допомога юриста онлайн - заповніть форму питання . Ми докладемо всіх зусиль, для того щоб Ваші права і свободи були гарантовано захищені!

Стаття 29. Склад доходів Державного бюджету України

ЗМІСТ БЮДЖЕТНОГО КОДЕКСУ   |   СКАЧАТИ БЮДЖЕТНИЙ КОДЕКС БЕЗКОШТОВНО ЗМІСТ БЮДЖЕТНОГО КОДЕКСУ | СКАЧАТИ БЮДЖЕТНИЙ КОДЕКС БЕЗКОШТОВНО

коментар:

1. Розділ II Бюджетного кодексу України "Державний бюджет України" починається зі статті 29 "Склад доходів Державного бюджету України". Такий стан здається не зовсім логічним. Складно зрозуміти, як можна аналізувати доходи і видатки Державного бюджету України взагалі, не визначивши, що таке "державний бюджет". Показово, що і в статті 2 "Основні поняття" поняття "державний бюджет" не міститься, хоча і місцеві бюджети, і бюджети місцевого самоврядування визначені досить ретельно. Очевидно, законодавець розраховує, що поняття державного бюджету можна визначити, діючи методом виключення, керуючись в процесі пошуку такої дефініції визначенням інших, можна порівняти їй дефініцій, таких як бюджет, місцеві бюджети, бюджети місцевого самоврядування та закон про Державний бюджет України.

До речі, показово, що в статті 2 Бюджетного кодексу надано поняття "закону про Державний бюджет України", але державний бюджет і законодавчий акт, на підставі якого він існує, - це абсолютно різні поняття.


Проте, з огляду на, що бюджет - це план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду; місцеві бюджети - це бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування (останні є бюджетами територіальних громад сіл та їх об'єднань, селищ, міст), а закон про Державний бюджет України - закон, який затверджує Державний бюджет України та містить положення щодо забезпечення його виконання протягом бюджетного періоду, можна зробити висновок, що державний бюджет України - це план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функц й держави, які здійснюються органами державної влади протягом бюджентого періоду, затверджений законом про Державний бюджет України, який містить положення щодо забезпечення його виконання протягом цього бюджетного періоду.

Виходячи з визначення доходів бюджету, що міститься в п. 23 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу, доходи Державного бюджету України - це сукупність податкових, неподаткових та інших надходжень на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, плату за адміністративні послуги, власні надходження бюджетних установ), за винятком тих, що згідно із статтями 64 ( доходи, які закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування для фінансування делегованих повноважень), 66 (доходи бюджету Автономної Республіки Крим, обласних і районних бюдже ів, що закріплюються за ними для фінансування делегованих повноважень), 69 (доходи місцевих бюджетів для фінансування власних повноважень) і 71 (доходи бюджету розвитку місцевих бюджетів) Бюджетного кодексу України закріплені за місцевими бюджетами.

2. Частиною 2 коментованої статті деталізуються положення статті 9 Бюджетного кодексу "Класифікація доходів бюджету".

Класифікація доходів бюджету здійснено за чотирма групами:

1) податкові надходження;

2) неподаткові надходження;

3) доходи від операцій з капіталом;

4) трансферти.

Взагалі, стаття 9 Кодексу містить певні протиріччя, незручності в застосуванні. Визначивши в частині першій складові класифікації доходів бюджету, в наступних частинах (по логіці законодавця) здійснюється їх тезове визначення, що і входить в зміст частин 2 - 4 статті 9 Кодексу, але з'ясувавши, що таке податкові надходження, неподаткові надходження, трансферти, незрозуміло з змісту статті, відноситься до доходів від операцій з капіталом. Та й саме визначення складових доходів бюджету не завжди вдало. Головна причина - порушення фундаментального принципу логіки законодавчої техніки: закон містить головну, родову норму, яка деталізується, уточнюється в підзаконному акті. В даному ж випадку стаття 9 (а разом з нею і статті 10 - 12) побудовані шляхом використання норм наказу Міністерства фінансів України "Про бюджетну класифікацію та її запровадження" від 27.12.2001 р N 604, виходячи з нього. Це і породжує ряд протиріч (наприклад, при класифікації податків, зборів, обов'язкових платежів, доходів від продажу).


У частині 2 статті 9 Кодексу визначено, що податковими надходженнями визнаються встановлені податковими законами України загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) та місцеві подати і збори (обов'язкові платежі). Треба враховувати, що поняття "податкових надходжень" не характерно податкового законодавства (де використовуються категорії "податкова система", "система оподаткування", "податки", "збори" та ін.) І застосовується виключно в Бюджетному кодексі. Вичерпний перелік загальнодержавних податків і зборів та місцевих податків і зборів, а також процедура їх сплати встановлені Податковим кодексом України.

Згідно з розділом I бюджетної класифікації "Класифікація доходів бюджету" в податкових надходжень віднесені:

а) податки на доходи, прибуток, збільшення ринкової вартості (прибутковий податок з громадян, податок на прибуток підприємств);

б) податки на власність (періодичні податки на чисту вартість майна, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів);

в) збори за спеціальне використання природних ресурсів (збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду, збір за спеціальне використання водних ресурсів; платежі за користування надрами, збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, плата за землю; плата за використання інших природних ресурсів);

г) внутрішні податки на товари та послуги (податок на додану вартість; акцизний збір з вироблених в Україні товарів; акцизний збір з ввезених на територію України товарів; податки на окремі категорії послуг, плата за ліцензії на окремі види господарської діяльності, плата за торговий патент )

д) податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції (ввізне і вивізне мито, кошти, отримані за вчинення консульських дій, інші надходження);

е) інші податки (місцеві податки і збори, плата за надання послуг з оформлення документів на право виїзду за кордон податки, не віднесені до інших категорій; фіксований сільськогосподарський податок; єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства).

До неподаткових надходжень належать:

а) доходи від власності та підприємницької діяльності (надходження від перевищення валових доходів над видатками Національного банку України; надходження від грошово-речових лотерей; надходження від розміщення в установах банків тимчасово вільних бюджетних коштів; дивіденди, нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств ; рентна плата, інші надходження; надходження коштів, отриманих від продажу акцій відкритих акціонерних товариств за компенсаційні сертифікати; надходження коштів від відшкодування збитків сільськогосподарського податку йственного і лісогосподарського виробництва);

б) адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу (плата за утримання дітей в школах-інтернатах, плата за утримання вихованців шкіл, профтехучилищ соціальної реабілітації, плата за надання послуг службою дозвільної системи органів внутрішніх справ, плата за оренду цілісних майнових комплексів і іншого майна; державне мито, митні збори; єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України);

в) надходження від штрафів та фінансових санкцій (суми, стягнені з осіб, винних за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації; перерахування підприємцями частини вартості виробленої нестандартної продукції за дозволом на тимчасове невиконання вимог відповідних стандартів; адміністративні штрафи та інші санкції; надходження штрафних санкцій за порушення правил пожежної безпеки);

г) інші неподаткові надходження (грошових сум різниці в ціні на природний газ; відрахування від сум перевищення розрахункової величини фонду оплати праці; пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та невиконання зобов'язань, доходи від операцій з кредитування та надання гарантій; власні надходження бюджетних установ, плата за послуги, що надаються бюджетними установами, інші джерела власних надходжень бюджетних установ, додаткові збори на оплату пенсій);

Доходи від операцій з капіталом складаються шляхом акумуляції:

а) надходження від продажу основного капіталу (кошти від реалізації безхозного майна, скарбів і т. п .; надходження коштів від Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння; надходження від відчуження майна, що належить Автономній Республіці Крим, що знаходиться в комунальній власності);

б) надходження від реалізації державних запасів товарів (матеріальних цінностей державного резерву та розброньованих матеріальних цінностей мобілізаційного резерву)

в) надходжень від продажу землі і нематеріальних активів;

г) податок на фінансові операції та операції з капіталом.

Трансферти визначаються Кодексом як кошти, отримані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі. Треба враховувати, що трансферти в Україні існують в двох формах: дотація вирівнювання та субвенції (стаття 2 Кодексу). Дотація вирівнювання представляється як міжбюджетний трансферт на вирівнювання доходної спроможності бюджету, який його отримує, тоді як субвенції - міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції. Принципова різниця між дотації і субвенції полягає в цілі використання: в дотації цього немає, при наданні субвенції чітко визначені цілі використання наданих коштів. Тому, навряд чи можна характеризувати субвенцію, як кошти, виділені на безповоротній основі (стаття 9 Кодексу), вони повертаються в разі нецільового використання.

До складу офіційних трансфертів бюджетної класифікації віднесені:

а) офіційні трансферти від органів державного управління (кошти, що надходять з інших бюджетів; дотації; субвенції);

б) кошти від урядів зарубіжних країн та міжнародних організацій (надходження від секретаріату ООН за участь українського контингенту в миротворчих операціях; гранти; дари);

в) з іншої частини бюджету (із загального фонду бюджету до бюджету розвитку).

Проте, в частині 2 коментарів статті встановлюється власний перелік надходжень, що зараховуються до державного бюджету, і він не є вичерпним, оскільки передбачає можливість включення в цей перелік інших доходів (п. 46 ч. 2), які в установленому порядку зараховуються до загального фонду державного бюджету.

3. Стаття 9 Бюджетного кодексу, закладаючи основи бюджетної класифікації, яка закріплює відповідним розділом вичерпний перелік бюджетних доходів, уточнюється коментованою статтею відповідно саме з Державного бюджету України. При визначенні складу доходів Державного бюджету України використовується логіка "від зворотного" - це всі доходи, одержувані згідно податкового законодавства і т. П., За винятком надходжень до місцевих бюджетів. Останні визначаються статтями: 64 "Склад доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів", 66 "Склад доходів бюджету Автономної Республіки Крим, обласних і районних бюджетів, які враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів", 69 "Доходи місцевих бюджетів , які не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів ", 71" Бюджет розвитку місцевих бюджетів ".

Статтями 9 та 10 Податкового кодексу України закріплено вичерпний перелік загальнодержавних і місцевих податків і зборів, які і складають податкові надходження до відповідних бюджетів. Але таке їх розподіл на дві групи здійснено за принципом компетенції органу, який вводить відповідний платіж на певній території (держави або територіальної громади). При цьому багато загальнодержавних податків і зборів надходить до місцевих бюджетів. Тому при визначенні напрямку надходження коштів від податку або збору доцільніше орієнтуватися на законодавчий акт, яким закріплений правовий механізм справляння окремого податку або збору, або бюджетної класифікації, зокрема положення статті 9 Кодексу.

Разом з тим, невичерпне характер встановленого в частині 2 коментарів статті перелік надходжень до загального фонду державного бюджету підкреслюється також нормою частини 3 цієї статті. Так, нею передбачено, що якщо законом встановлено новий вид доходу державного бюджету, його зарахування до загального фонду визначається законом про Державний бюджет України на період до внесення відповідних змін до цього Кодексу. Звідси випливає, що після установки черговим щорічним законом про Державний бюджет України або черговим законом про внесення змін до нього нового виду доходу державного бюджету, він зараховується до загального фонду державного бюджету згідно з цим законом з подальшим включенням його до переліку надходжень до загального фонду державного бюджету, встановленого частиною 2 статті 29 Бюджетного кодексу.

На цьому національно-правовому сайті Ви володієте винятковою можливістю отримати все, що треба для ефективного вирішення Вашого питання: прецеденти з практики судів, все необхідні правові   акти   , Словник правових термінів, заготовки документації юридичного плану, комментированное вітчизняне   законодавство   і адреси компетентних органів і організацій України На цьому національно-правовому сайті Ви володієте винятковою можливістю отримати все, що треба для ефективного вирішення Вашого питання: прецеденти з практики судів, все необхідні правові акти , Словник правових термінів, заготовки документації юридичного плану, комментированное вітчизняне законодавство і адреси компетентних органів і організацій України.

На цьому національно-правовому сайті Ви володієте винятковою можливістю отримати все, що треба для ефективного вирішення Вашого питання: прецеденти з практики судів, все необхідні правові   акти   , Словник правових термінів, заготовки документації юридичного плану, комментированное вітчизняне   законодавство   і адреси компетентних органів і організацій України

Правовий веб-сайт ТОВ «Право України» надає прекрасну можливість для Вас - використовувати кваліфіковану правову консультацію - допомога юриста онлайн від наших компетентних юристів. В цілому, якщо у Вас з'явилася правова проблема, і Вам необхідна ефективна допомога юриста онлайн - заповніть форму питання . Ми докладемо всіх зусиль, для того щоб Ваші права і свободи були гарантовано захищені!


Реклама



Новости