Податок на паралельний бюджет

1 мільярд 600 мільйонів рублів як вдалося встановити «Новой газете», виведені з бюджету Росії в 2007-2008 роках в результаті використання схеми відшкодування податку на додану вартість. Рішення про повернення 1,6 млрд рублів приймала колишня начальниця 28-й податкової інспекції Ольга Степанова, гроші пішли на рахунки двох сумнівних фірм в Універсальному банку заощаджень. Через цей же банк за рішенням тієї ж податкової інспекції в 2007 році було викрадено 5,4 млрд рублів, про що ми дізналися завдяки померлому в СІЗО юриста Сергія Магнітському. Через цей же банк за рішенням тієї ж 28-й податкової інспекції в 2006 році з бюджету Росії було виведено 2,9 млрд рублів <br> <br> <i> Розслідування «Нової» </ i>

1 мільярд 600 мільйонів рублів як вдалося встановити «Новой газете», виведені з бюджету Росії в 2007-2008 роках в результаті використання схеми відшкодування податку на додану вартість. Рішення про повернення 1,6 млрд рублів приймала колишня начальниця 28-й податкової інспекції Ольга Степанова, гроші пішли на рахунки двох сумнівних фірм в Універсальному банку заощаджень. Через цей же банк за рішенням тієї ж податкової інспекції в 2007 році було викрадено 5,4 млрд рублів, про що ми дізналися завдяки померлому в СІЗО юриста Сергія Магнітському. Через цей же банк за рішенням тієї ж 28-й податкової інспекції в 2006 році з бюджету Росії було виведено 2,9 млрд рублів.

Якщо скласти сьогодні ці три епізоди, то вийде приблизно 10 млрд рублів. Однак нам відомо, що це далеко не повна сума, виведена з бюджету Росії через Універсальний банк заощаджень: з 2006 по 2008 рік в цей банк пішло 11,2 млрд рублів з Федерального казначейства. Що таке 11,2 млрд рублів, уявити важко: ця сума не поміститься в калькулятор звичайного стільникового телефону. Оцінимо масштаби за допомогою простої калькуляції. У 2007 році в Росії жили 740 тис. «Офіційних» дітей-сиріт. Це означає, що тільки в результаті однієї операції (а в тому, що всі ці окремі епізоди об'єднані в одну мозаїку, сумнівів немає) у кожного сироти було вкрадено 15 тис. Рублів. Середня пенсія в Росії в 2008 році, згідно з Росстату, становила 4,2 тис. Рублів. Розділіть 11,2 млрд на цю суму, і ви зрозумієте, що у 2 млн 700 тис. Пенсіонерів була вкрадена пенсія. Тримайте ці цифри в розумі, поки ми розповімо, як це відбувалося.

Схема з податком на прибуток: «епізод, розкритий Магнітський», і «епізод Ренесансу»

Перш ніж почати розмову про 1,6 млрд рублів, згадаємо хронологію подій. Отже, до сьогоднішнього дня ми мали справу з двома епізодами повернення податку на прибуток. Перший - на 5,4 млрд рублів, про який розповів юрист фонду Hermitage Capital Management Сергій Магнітський. Назвемо це «епізодом, розкритим Магнітський». Другий - на 2,9 млрд рублів, які отримали фірми, раніше афілійовані з однією з найбільших інвестиційних компаній Росії «Ренесанс Капітал». Назвемо це «епізодом Ренесансу».

Обставини обох повернень відомі і детально описані. Ми тільки нагадаємо загальну схему і головних дійових осіб - їх усіх ми зустрінемо і в новому епізоді з поверненням 1,6 млрд рублів.

У червні 2007 року співробітники ГУВС Москви провели обшуки в фонді Hermitage Capital Management, в ході якого були вилучені установчі документи та печатки трьох належних фонду фірм: ТОВ «Ріленд», ТОВ «Махаон», ТОВ «Парфеніон».

Поки вилучені у Hermitage документи по справі, яке вів слідчий Павло Карпов, лежали в будівлі ГУВС, всі три фірми незрозумілим чином були перереєстровані на таке собі ТОВ «Плутон» з Казані, засновником якого був кримінальник Віктор Маркелов. Незабаром до колишнім компаніям Hermitage в арбітражні суди Казані, Санкт-Петербурга і Москви подали позови з фінансовими претензіями інші три фірми, які мали ознаки одноденок: ЗАТ «Логос Плюс», ТОВ «Гранд актив» і ТОВ «Инстар». Суть претензій зводилася до того, що між колишніми компаніями Hermitage і фірмами-позивачами нібито були укладені договори купівлі-продажу цінних паперів, невиконання яких завдало шкоди позивачам на десятки мільярдів рублів. Як вказували в своїх заявах юристи фонду Hermitage (в тому числі Сергій Магнітський), договору купівлі-продажу були фіктивними, містили величезну кількість помилок і були спрямовані лише на створення штучного збитку.

Проте судді прийняли рішення на користь позивачів, і їх не збентежили багато дивацтв, що виходять за рамки арбітражної практики і логіки господарських спорів, - що, наприклад, відповідачі (колишні компанії Hermitage), навіть не сперечаючись, погодилися з багатомільярдними претензіями, або що інтереси відповідачів і позивачів в різних судах представляв один і той же адвокат - Андрій Павлов. Рішення арбітражних судів автоматично «обнулили» прибуток колишніх компаній фонду Hermitage за 2006 рік, що означало - раз не стало прибутку, значить, не може бути і податків з неї.

Колишній власник УБС Дмитро Клюєв і колишня начальниця 28-й інспекції Ольга Степанова

24 грудня 2007 року ТОВ «Ріленд», ТОВ «Махаон» і ТОВ «Парфеніон» подали заяви в 25-ю і 28-ю податкові інспекції, які очолювали Олена Хімін і Ольга Степанова відповідно, про відшкодування нібито переплачених 5,4 млрд рублів податків ; протягом одного робочого дня інспекції ці вимоги визнали обгрунтованими, а вже через два дні гроші впали на рахунки в Універсальний банк заощаджень (УБС).

Реальним власником УБС був комерсант Дмитро Клюєв - це випливало з матеріалів кримінальної справи 2005 року про спробу розкрадання акцій Михайлівського ГЗК (копія обвинувального висновку є в розпорядженні «Нової газети»). Один із знайомих Клюєва розповідав слідчим, що він на прохання Клюєва надав паспортні дані своїх друзів, для того щоб на них був оформлений УБС (зіц-директора отримували за свої послуги по 300 доларів).

Клюєв був визнаний винним в спробі розкрадання акцій Михайлівського ГЗК як організатор, а замовником в обвинувальному висновку називався колишній генеральний директор інвестиційної компанії «Ренесанс Капітал» Олег Кисельов (сьогодні заступник глави державної корпорації РОСНАНО). Невдала спроба розкрадання акцій була не першим досвідом співпраці Клюєва і керівництва «Ренесанс Капіталу»: як зізнавався слідчим колишній топ-менеджер «Ренесансу» Юрій Сагайдак, його компанія залучала Дмитра Клюєва в якості консультанта для повернення надміру сплачених податків. І в цій сфері їх співпраця виявилося куди успішніше ...

«Епізод Ренесансу» - це повернення з бюджету Росії в 2006 році 2,9 млрд рублів податку на прибуток двом компаніям - ТОВ «Селен Сек'юрітіз» і ТОВ «Фінансові інвестиції», які раніше належали фонду Rengaz Holdings Limited, що управляє, в свою чергу, структурами «Ренесанс Капіталу». Схема, за якою було здійснено повернення 2,9 млрд рублів, як під копірку, нагадувала ту, що використовувалася в «епізоді, розкритому Магнітський». Ті ж нібито не виконані договори купівлі-продажу, та ж нібито упущена вигода від їх невиконання, ті ж фінансові претензії в ті ж арбітражні суди Москви і Казані і той же адвокат Андрій Павлов, який бере участь в цих процесах. Ті, хто повертав податки в «епізоді, розкритому Магнітський» і в «епізоді Ренесансу», навіть не обтяжували себе пошуком різних зіц-директорів для компаній-позивачів, нібито зазнали збитків, - багато хто з них були з того списку людей, які за 300 доларів передали свої паспортні дані Дмитру Клюєву для покупки Універсального банку заощаджень. Наприклад, засновником ТОВ «Оптім-сервіс», яке «судилось» з ТОВ «Селен Сек'юрітіз» в «епізоді Ренесансу», був Геннадій Плаксін - він же був засновником ТОВ «Инстар», яке через рік «судилось» вже з ТОВ «Ріленд »в« епізоді, розкритому Магнітський ». І він же за 300 доларів і копію свого паспорта був номінальним головою ради директорів УБС.

Рішення арбітражних судів (як би) анулювали прибуток ТОВ «Селен Сек'юрітіз» і ТОВ «Фінансові інвестиції», що дозволило їм звернутися в ті ж 25-ю і 28-ю податкові інспекції з вимогою повернення 2,9 млрд податку на прибуток. Вимоги були визнані обгрунтованими, і гроші впали - як неважко здогадатися - в той же УБС.

Представник «Ренесанс Капіталу» повідомив «Новой газете», що компанія не була залучена в «нібито мали місце податкові махінації», і в компанії дізналися про це тільки в 2008 році від журналістів. За словами представника «Ренесансу», на момент відшкодування податків ТОВ «Селен Сек'юрітіз» і ТОВ «Фінансові інвестиції» не мали ніякого відношення до «Ренесанс Капіталу»: обидві фірми були продані в січні 2006 року (за номінальну суму) «у власність третім сторонам з чітким зазначенням ліквідувати дані компанії ». Після продажу «Ренесанс Капітал» ніяк з цими фірми не взаємодіяв. Представник «Ренесансу» також підкреслив, що його компанія на даний момент «не має партнерських відносин з Універсальним банком заощаджень і паном Клюєвим», а також ніколи не зверталася в 25-ю і 28-ю податкові інспекції з метою відшкодування раніше сплачених податків .

Якщо скласти ці два епізоди, то вийде 8,3 млрд рублів. Тим часом Олександр Бастрикін разом з генпрокурором Юрієм Чайкою повинні пам'ятати, що ще в 2009 році на їх ім'я було відправлено заяви, в яких вказувалося, що «епізод, розкритий Магнітський» і «епізод Ренесансу» не єдині, що з 2006 по 2008 рік з бюджету Росії на рахунки невідомих фірм в УБС було здійснено ще як мінімум вісім перекладів на загальну суму в 3 млрд рублів.

Ми полегшимо роботу керівникам наших слідчих органів: власники двох рахунків, які отримали з казни 1,6 млрд рублів, стали відомі «Новой газете».

Схема з податком на додану вартість: «епізод ПДВ»

10 грудня 2007 року на рахунок невідомої фірми №40702 ... 295 в УБС надійшли перші 192 млн рублів з Федерального казначейства. Через два дні на той же рахунок впали такі 203 млн рублів з бюджету. У той же день на інший розрахунковий рахунок - №40702 ... 356 - в той же УБС з Федерального казначейства перевели 247 млн ​​рублів. Останні переклади з бюджету на обидва рахунки були здійснені 24 квітня 2008 року. Всього з грудня 2007 по квітень 2008 року на обидва рахунки було перераховано 1,6 млрд рублів з державної скарбниці. Хто були ці щасливчики і за що вони отримали бюджетні мільярди?

Це - маловідомі компанії з Москви ТОВ «Техпром» і ТОВ «Торговий дім« Аркадія », а 1,6 млрд рублів - це відшкодування нібито раніше сплаченого податку на додану вартість (ПДВ) з 28-ї податкової інспекції.

Ці відомості нам стали відомі з двох аналітичних довідок, підготовлених не ким іншим, як колишньої начальницею інспекції Ольгою Степанової, яка приймала рішення про відшкодування податку на прибуток в «епізоді, розкритому Магнітський» і «епізоді Ренесансу».

Подібні довідки (клікніть на зображення праворуч для відкриття документа) складаються на кожного платника податків та по кожному місяцю, в якому склалася ситуація для відшкодування ПДВ. У тих документах, якими володіє «Нова газета», мова йде тільки про листопаді 2007 року. Однак можна не сумніватися, що і за попередніми, і по наступних періодів Ольгою Степанової приймалися рішення про задоволення вимог по відшкодуванню ПДВ ТОВ «Техпром» і ТОВ «Торговий дім« Аркадія »- про це свідчать платежі з Федерального казначейства на рахунки цих фірм в УБС .

Перш ніж почати аналізувати довідки Ольги Степанової і законність рішення про повернення гігантської суми з бюджету, розберемося з тим, що взагалі собою являє ПДВ і в яких випадках він може відшкодовуватися.

«ПДВ - непрямий податок, включений в ціну товару. Чим вища ціна товару, тим вищий податок. Фактично платник податків повинен сплатити різницю між ПДВ, включеним в ціну, за якою товар продається, і ПДВ, включеним в ціну покупки товару, тобто різницю між «вихідним» і «вхідним» ПДВ », - говорить голова колегії адвокатів« Ваш юридичний повірений » Костянтин Трапаідзе.

«Іноді виникають ситуації, - продовжує Трапаідзе, - коли така різниця є від'ємною, тобто вихідний ПДВ менше вхідного. Саме цю різницю і зобов'язана повернути державу платнику податків. Зокрема, такі ситуації виникають в разі нереалізації товару на кінець звітного періоду ».

Все здавалося б просто, але ті, хто хоч раз намагався повернути ПДВ, скажуть вам, що для того щоб довести свою сумлінність, вам доведеться привезти до податкової інспекції вантажівка з підтверджуючими документами. І якщо навіть ви все доведете, будьте впевнені: інспекція вам відмовить.

«Держава в особі податкових органів вкрай рідко відшкодовує ПДВ в позасудовому порядку, незалежно від того, є для цього підстави чи ні. Податкові органи вважають за краще підстрахувати себе рішенням суду, знявши з себе відповідальність за необгрунтоване витрачання бюджетних коштів на повернення ПДВ », - впевнений Костянтин Трапаідзе.

У випадку з ТОВ «Техпром» і ТОВ «Торговий дім« Аркадія »нам не вдалося виявити ніяких судових дебатів, тобто, мабуть, Ольга Степанова приймала самостійних рішень про законність повернення. Значить, для цього повинні були бути залізобетонні підстави. Перевіримо їх ...

Виберемо два напрямки дослідження: а) порівняємо те, що пише Степанова, з даними з відкритих джерел, щоб зробити висновок про законність або незаконність повернення грошей з бюджету (невідповідності і дивацтва виділимо жовтим кольором); б) подивимося, наскільки пов'язані між собою учасники «епізоду ПДВ» з учасниками «епізоду, розкритого Магнітський» і «епізоду Ренесансу», щоб зрозуміти, що все три повернення - ланки одного ланцюга (збіги виділимо напівжирним шрифтом).

Почнемо з ТОВ «Техпром» - ця фірма рішенням 28-ї інспекції отримала з бюджету трохи більше 1 млрд рублів. ТОВ «Техпром» було утворено в 2006 році і по липень 2007 року ніякої діяльності не вело. Але потім фірма почала демонструвати астрономічну економічну активність. Згідно з балансом з Держкомстату, у ТОВ «Техпром» на кінець 2007 року утворилися запаси готової продукції і товарів для перепродажу на 6 млрд рублів (!!!). При цьому, згідно з тим же балансу, виручка за 2007 рік склала приблизно 6 млн рублів, дебіторська заборгованість покупців - 7 млн ​​рублів, тобто фірма нібито закупила товарів в 500 разів більше, ніж продала!

Єдиним засновником ТОВ «Техпром» на момент повернення ПДВ була якась Гульсина Ахметшина з селища Гірей Гулькевичский району Краснодарського краю. На жаль, «Новой газете» не вдалося зв'язатися з пані Ахметшина, однак ми припускаємо, що мешканка далекого селища Гірей навіть і не здогадувалася, що в Москві вона керує компанією з багатомільярдними оборотами. Як, мабуть, не припускав і її чоловік - Газім Ахметшин, що він значився директором ТОВ «Фінансові інвестиції», якому та ж 28-я податкова інспекція повернула в 2006 році податок на прибуток в рамках «епізоду Ренесансу».

Ольга Степанова пише, що основною причиною відшкодування ПДВ стала нереалізація товару, закупленого у постачальників (див. Схему 1). Ситуація проста: ТОВ «Техпром» закупило у листопаді 2007 року товарів майже на 2 млрд рублів у трьох постачальників, основний з яких - ТОВ «Моноліт-Техпостач» (на 1,8 млрд рублів), а продало всього на 1,7 млн ​​рублів , через що виникла величезна різниця між «вихідним» і «вхідним» ПДВ.

Подивимося, що представляв собою основний постачальник «ТехПрома» - ТОВ «Моноліт-Техпостач». Зв'язки засновників цієї фірми призводять нас до власника Універсального банку заощаджень Дмитру Клюєву. За даними ЕГРЮЛ, єдиним учасником ТОВ «Моноліт-Техпостач» був Олександр Бахарєв. Він же значився засновником в ТОВ «Астра-Груп», яке, як випливає з кримінальної справи про спробу розкрадання акцій Михайлівського ГЗК, брало участь в угоді з купівлі УБС в інтересах Дмитра Клюєва. Продані ТОВ «Техпром» товари «Моноліт-Техпостач», в свою чергу, закуповував у інших трьох фірм - ТОВ «Електротранс», ТОВ «Онега» і ТОВ «Гулівер», які, як пише Степанова, імпортують в Росію товари через Межі. Перевіримо і цих контрагентів по ланцюжку.

ТОВ «Гулівер». У довідці Ольга Степанова посилається на контракт між ТОВ «Гулівер» та компанією зі штату Айова Sanglier LLC від 25 січня 2006 року. Тим часом, згідно з комерційному регістру штату Айова, Sanglier LLC була заснована в 2003 році, а вже 5 вересня 2006 року компанія була ліквідована секретарем штату за те, що протягом двох років не здавала ніякої звітності. А це означає, що фірма не вела ніякої діяльності (або вела з порушенням закону), що ставить під сумнів наявність будь-яких комерційних відносин між Sanglier LLC і ТОВ «Гулівер».

Ми вирішили перевірити наші відомості і звернулися у Федеральну митну службу (ФТС) з питанням, імпортувало чи ТОВ «Гулівер» якісь товари від американської компанії Sanglier LLC, проте в ФТС відповіли, що ці дані є інформацією обмеженого доступу.

Бентежать и Самі фінансові показатели «Гуллівера». Степанова пише в своїй довідці, що «Гулівер» продав ТОВ «Моноліт-Техпостач» товарів на 411 млн рублів за контрактом від 29 жовтня 2007-го. Ця сума повинна була знайти своє відображення в балансі «Гуллівера», проте в балансі з Держкомстату за 2008 рік навпроти графи виручка за попередній період (тобто за 2007 рік) стоїть прочерк, а це значить, що ТОВ «Гулівер» нічого і нікому в 2007 році не продавало.

ТОВ «Онега», судячи з довідки Ольги Степанової, - основний постачальник ТОВ «Моноліт-Техпостач»: перше продало другого товарів на 1,4 млрд рублів за договором від 29 жовтня 2007 року. Такий крупний контракт повинен був знайти своє відображення в балансі «Онега». Однак згідно з балансом з Держкомстату за 2007 рік, виручка становить 857 млн ​​рублів, а дебіторська заборгованість - 128 млн рублів, причому тільки 3 млн припадає на покупців і замовників. Але навіть якщо скласти повну дебіторську заборгованість з виручкою за 2007 рік, не вийде і мільярди. Для того щоб повірити, що «Онега» дійсно щось продавала ТОВ «Моноліт-Техпостач», в балансі не вистачає як мінімум 400 млн рублів. Значить, або бреше Степанова, або Держкомстат ...

ТОВ «Електротранс». За даними ЕГРЮЛ, компанією порівну володіли Сергій Трепетун і таке собі ТОВ «Белфаст». Трепетун був генеральним директором ТОВ «Оптім-сервіс», яке відіграло ключову роль в поверненні податку на прибуток в «епізоді Ренесансу». Саме ця компанія виступала одним з позивачів в арбітражних судах Казані і Москви до фірм, які отримали 2,9 млрд рублів з 28-ї і 25-ї податкових інспекцій.

Цікаві перетину і у другого власника «Електротрансу» - ТОВ «Белфаст». За даними ЕГРЮЛ, єдиним засновником ТОВ «Белфаст» був Юрій Макаров - член ради директорів Універсального банку заощаджень. У матеріалах кримінальної справи про спробу розкрадання акцій Михайлівського ГЗК є свідчення Юрія Макарова, який зізнається, що він, як і всі інші зіц-директора, за 300 доларів передав свої паспортні дані старому знайомому реального власника УБС Дмитра Клюєва для того, щоб на нього номінально оформили різні фірми.

Перевіряємо далі довідку Ольги Степанової. Як ми пам'ятаємо, у ТОВ «Техпром» на кінець 2007 року утворилися запаси непроданого товару на 6 млрд рублів. Логічно припустити, що настільки величезна кількість товару повинна була десь зберігатися. Колишня начальниця 28-й податкової інспекції пише, що ці товари зберігалися на складі ТОВ «ПК« Фазан »в місті Дмитрові. На підставі чого Степанова робить такі висновки? Вона пише, що інспекція відправила запит в ГУВС Москви (Управління з податкових злочинів - УНП), яке підтвердило фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Техпром» і ТОВ «ПК« Фазан ». Цікаво було б глянути на підтверджуючі документи, тому що «Новой газете» вдалося зв'язатися з генеральним директором ТОВ «ПК« Фазан »Геннадієм Смирновим. Він повідомив, що його компанія дійсно здає складські приміщення в оренду, проте такого клієнта, як ТОВ «Техпром», він пригадати не зміг. Більш того, Смирнов категорично заявив, що «Техпром» не міг в 2007 році орендувати склади, тому що в 2007-му вони були орендовані на весь рік місцевою компанією, що займається переробкою овочів.

Закінчимо дослідження «ТехПрома» його єдиним «клієнтом» - ТОВ «ФестКомпані», яке, як пише Ольга Степанова, купило у «ТехПрома» продукції на 1,2 млн рублів. Засновником ТОВ «ФестКомпані» був Аркадій Плаксін - це син Геннадія Плаксина, номінального голови ради директорів Універсального банку заощаджень.

Тепер перейдемо до другої компанії - ТОВ «Торговий дім« Аркадія »,« повернула »з казни, за рішенням Ольги Степанової, майже 600 млн рублів. Ми не будемо втомлювати вас настільки ж докладним дослідженням кожного контрагента цієї фірми ... Просто погляньте на схему 2 і повірте, що і тут жовтого кольору і напівжирного шрифту буде не менше, ніж у випадку з «ТехПромом». Наведемо лише окремі - найпоказовіші приклади.

У довідці Ольга Степанова пише, що основною причиною повернення ПДВ ТОВ «Торговий дім« Аркадія »знову стала нереалізація товару, закупленого у постачальників, на кінець звітного періоду. Засновником і гендиректором «Аркадії» на момент повернення ПДВ була Олександра Виноградова. «Новой газете» вдалося з нею зв'язатися і задати питання про те, в чому полягала діяльність фірми і що привело до повернення 600 млн рублів з бюджету. Відповідь виявилася дивним: Виноградова повідомила, що вона перший раз чує про фірму з такою назвою, вона ніколи не була засновником і генеральним директором ТОВ «Торговий дім« Аркадія »і ніколи не підписувала ніяких документів, пов'язаних з цією фірмою, а ще Виноградова розповіла, що не так давно втрачала паспорт ...

Основним постачальником «Аркадії» було ТОВ «Євротранс-експедиція» (аналог ТОВ «Моноліт-Техпостач» в схемі «ТехПрома»). Згідно ЕГРЮЛ, засновником цієї фірми з мільярдними оборотами (на папері) була Тетяна Окрушко з селища сільського типу Коксовий Білокалитвинського району Ростовської області. Та ж Окрушко була засновником компанії «Сіті-альянс», в якій генеральним директором значився Юрій Нестеренко. Він же «керував» ООО «Селен Сек'юрітіз», яке рішенням тієї ж Степанової отримало мільярди рублів з бюджету в якості відшкодування податку на прибуток в «епізоді Ренесансу».

Постачальником «Євротранс-експедиції», в свою чергу, вважалася фірма «Інтерсервіс». Як пише в своїй довідці Ольга Степанова, ця компанія була імпортером. З відкритих джерел видно, що «Інтерсервіс» поставляв до Росії товари найрізноманітнішої номенклатури з усього світу, і обсяг його імпортних операцій сягав сотень мільйонів рублів. Засновником «Інтерсервіс», згідно ЕГРЮЛ, був такий собі Володимир швили. У розпорядженні «Нової газети» є документи, в яких дізнавач ОВС по міському округу Жуковський (в рамках абсолютно іншої справи) опитував двоюрідного брата швили. Той розповів, що швили за місцем реєстрації не проживає, його місцезнаходження невідоме, 15 років тому він був поставлений на облік в психоневрологічний диспансер з діагнозом «шизофренія параноїдна». Двоюрідний брат також пояснив, що швили ніколи не був керівником будь-яких фірм, тому що ніколи ніде не працював.

В результаті виникає відчуття, що перед нами унікальна схема, в якій, швидше за все, мова йде про уявні контрактах, уявних поставках, уявних контрагентів, але все це в кінцевому рахунку призводить до повернення величезних реальних грошей.

Після того як на рахунку ТОВ «Техпром» і ТОВ «Торговий дім« Аркадія »в Універсальний банк заощаджень були перераховані 1,6 млрд рублів з бюджету, ті, хто розробив всю цю схему, подбали про те, щоб замести сліди і знищити основні фірми , що брали участь в ланцюжку. ТОВ «Техпром» і ТОВ «Торговий дім« Аркадія », отримавши в квітні 2008 року останні транші з бюджету, через чотири місяці (в серпні) змінили московську прописку на місто Валуйки Бєлгородської області. Ще через чотири місяці (в грудні 2008 року), за даними Федеральної податкової служби, обидві фірми «злилися» в одну - ТОВ «Альянс», яке ще через чотири місяці (в квітні 2009 року) було ліквідовано.

Те ж саме відбулося і з ТОВ «Моноліт-Техпостач» і ТОВ «Євротранс-експедиція» - основними «постачальниками» повернули ПДВ фірм. У березні 2009 року обидві компанії переїхали в ті ж Валуйки, де через місяць «злилися» в ТОВ «Ранадон», яке через півроку було ліквідовано.

Недоторканні

Ще раз погляньте на кількість жовтого кольору і напівжирного шрифту в попередньому розділі. Для того щоб виявити всі ці невідповідності і збіги (а привели ми далеко не повний список), нам довелося витратити кілька місяців, причому використовували ми тільки загальнодоступні, відкриті джерела інформації. Всю цю роботу Ольга Степанова або будь-який співробітник її інспекції могли виконати за якусь годину. По крайней мере, цього часу точно вистачило б на те, щоб проаналізувати баланси контрагентів і зрозуміти, що всі вони, мабуть, імітували господарську діяльність з метою «накручування» ПДВ.

25-я і 28-я податкові інспекції

«Нова газета» намагалася отримати коментарі як від Ольги Степанової, так і від начальниці 25-й податкової інспекції Олени Хімін, яка також брала участь у відшкодуваннях податку на прибуток в «епізоді Ренесансу» та «епізоді, розкритому Магнітський». В обох випадках це не вдалося. Як нам повідомили знайомі зі Степанової люди, стан здоров'я колишньої начальниці 28-й податкової інспекції навряд чи дозволить їй спілкуватися з журналістами. Наполягати ми не стали, але про всяк випадок попередили про підготовлювану публікацію і її темі. Нам ніхто не передзвонив ...

З Оленою Хімін ситуація вийшла анекдотична. Я як звичайний громадянин Росії записався на прийом до начальниці 25-й інспекції. За 10 хвилин до призначеного часу мені передзвонила співробітниця інспекції і повідомила, що Хімін поїхала на колегію і тому не зможе мене прийняти, а замість неї на питання готовий відповісти заступник. Перед тим як пустити мене до заступника, співробітниця інспекції з підозрою запитала, чи не журналіст чи я. А далі стався приблизно такий діалог:

- Так, - відповів я.

- Тоді ви не можете потрапити на прийом в приватному порядку.

- Чому, хіба я як громадянин Росії не маю права?

- Ну, ви ж журналіст, а не громадянин ...

Після довгих дебатів і міркувань на тему, чи є журналіст громадянином Росії, мене все-таки пустили в кабінет, де вже чекали троє заступників Олени Хімін. Розмова вийшла коротка: нам порадили звернутися із запитом до УФНС по Москві.

Власне, ми це робили і раніше і задавали одне питання, заради відповіді на який я і намагався зустрітися з обома податковими чиновницями: хто ще, крім керівника інспекції, приймає рішення про відшкодування величезних сум податків з бюджету? Особливий інтерес до пошуку відповіді на це питання підігріває і швидко поширився в вузьких колах силовиків і податківців слух про те, що Ользі Степанової перед прийняттям рішень про повернення податків нібито телефонував таємничий, але дуже високопоставлена ​​людина, ім'я якого Степанова не назве ніколи - це запорука її недоторканності. Власне, дотримання правил омерти - це гарантія безпеки і індульгенція на подальші злочини для всіх учасників системи податкових розкрадань.

У ФНС нам повідомили, що будь-якої «внутрішньої інструкції, згідно з якою рішення про повернення великої суми надміру сплачених податків приймається не місцевими податковими органами, а Федеральною податковою службою, не існує». Тобто в ФНС всю відповідальність за прийняття рішення звалили на начальників податкових інспекцій. Однак люди, що працюють «на землі», з цією думкою, швидше за все, не погодяться.

«Принаймні, до недавнього часу, якщо мова йшла про відшкодування понад 5 млн рублів, то існувала наступна практика: спочатку рішення приймала спеціальна комісія в самій інспекції, в яку входили і заступник начальника, і керівники камеральних, юридичних відділів. Вони повинні були провести цілий комплекс контрольно-ревізійних заходів. Потім всі документи відправлялися до вищої інстанції - в УФНС по Москві, де їх знову розглядала спеціальна комісія », - каже керівник« Федерального інформаційного центру «Аналітика і безпека», колишній старший оперуповноважений з особливо важливих справ відділу податкових злочинів Руслан Мільченко.

За словами Мильченко, про повернення на мільярди рублів відомо як мінімум керівнику УФНС по Москві, а якщо мова йде про повторюваних епізодах на десяток мільярдів, то це «рівень зама або навіть керівника ФНС».

Зверніть увагу, кому адресовані довідки Ольги Степанової - це Управління ФНС по Москві. А це означає, що у вищій інстанції вищі керівники знали про підготовлюваний повернення і могли оцінити всю «доказову базу» цих довідок. Але вони цього не зробили. Чому?

Гарантія недоторканності і індульгенції на злочин стоять на одному простому принципі: я не здам систему, за це система виручить мене в разі провалу (правда, це правило перестає працювати, варто тільки одному учасникові заговорити, чому наочний приклад - скандал з гральним бізнесом в Підмосков'ї, де всі один одного здали). Ось від цього постулату, мабуть, і варто відштовхуватися в міркуваннях про те, хто основний бенефіціар багатомільярдних розкрадань і хто той таємничий чоловік, який міг дзвонити Степанової з інструкціями.

Які тут ще напрошуються висновки, якщо після гучних публічних скандалів Степанова пішла працювати не куди-небудь, а в Рособоронпоставка до своєї колишньої начальниці і керівнику УФНС по Москві Надії Сіннікова? Про що тут ще гадати, якщо Сіннікова, в свою чергу, пішла в «оборонку» разом зі своїми начальниками - Тетяною Шевцової та Михайло Мокрецов, які до 2010 року керували ФНС, а потім стали заступниками міністра оборони? І про що тут ще можна міркувати, якщо відомо, що і Сіннікова, і Шевцова, і Мокрецов починали свою службу в податкових органах ще в Санкт-Петербурзі під керівництвом у нинішнього міністра оборони Анатолія Сердюкова, який очолював ФНС з 2004 по 2007 рік?

До речі, задовго до публікації ми відправили офіційні запити і Сіннікова, і Мокрецовим, і Шевцової, і Сердюкову, в яких питали, чи було їм відомо і чи брали вони будь-які рішення в період служби в податкових органах про повернення податків в рамках наших трьох епізодів. Поки єдиний відгук - це суперечки з співробітником прес-служби Міністерства оборони про те, чи маємо ми взагалі право, відповідно до закону «Про ЗМІ», задавати питання шановним чиновникам Міноборони про їх попередньої діяльності. Ну да, це як не питайте про гроші - документи все одно згоріли в «КамАЗі».

Щоб закінчити тему недоторканних, подивимося, як склалася доля інших учасників трьох епізодів повернення податків. Співробітники ГУВС Москви, яких Сергій Магнітський звинувачував у причетності до розкрадання 5,4 млрд рублів з бюджету, успішно пройшли переатестацію та сьогодні працюють в реформованої поліції. Багато з них отримали нагороди і пішли на підвищення.

Судячи з усього, все добре і у колишнього власника УБС Дмитра Клюєва, в банку якого випарувалася сума, еквівалентна за середню пенсію 2,7 млн ​​росіян. У 2008 році (тобто після того, як відбулися повернення з бюджету) він вів переговори з прем'єр-міністром України Юлією Тимошенко про покупку Промінвестбанку, одного з найбільших в Україні. Як розповів «Новій газеті» спеціальний кореспондент газети «Комерсант-Україна» Руслан Чорний, колишній власник УБС був одним з потенційних покупців Промінвестбанку, він пройшов всі стадії переговорів і в Кремлі, і в кабінеті міністрів, мав мандат від Юлії Тимошенко, про що заявляв у всіх українських газетах. Клюєв, за словами Чорного, говорив йому, що особисто зацікавлений в покупці банку і що має намір використовувати для цього власні гроші, які утворилися у нього після того, як він вийшов з ряду проектів.

Що це за ряд проектів, з яких вийшов Клюєв, ми можемо тільки здогадуватися, так само як невідомо, діяв Клюєв самостійно або грав на руку якимось іншим, більш впливовим покупцям. На сьогодні відомо лише одне: власником Промінвестбанку в результаті став Зовнішекономбанк (наглядова рада очолює Володимир Путін), який витратив на операцію близько 1 млрд доларів.

Зв'язатися з Дмитром Клюєвим «Новой газете» не вдалося - його мобільний телефон поза зоною доступу.

«Податкова» команда колишнього керівника ФНС, а нині міністра оборони Анатолія Сердюкова змінилася в 2010 році, поступившись місцем команді Михайла Мішустіна. «З 2010 року, - вважає Руслан Мільченко, - жор на повернення ПДВ з бюджету тільки зріс. І основна причина цього - розв'язати війну кланів за величезний грошовий мішок у вигляді наших податків ». Про те, що відбувалося на «ринку» розкрадання податків в 2010-2011 роках, ми розповімо в найближчих номерах.