Питання переходу на євростандарти обговорили на круглому столі в УНІАНі / Фото УНІАН
Шлях до Європейського союзу для України лежить не тільки через гармонізацію існуючого законодавства і прийняття відсутніх нормативних актів. Одним з пунктів Угоди про асоціацію є приведення технічних регламентів виробництва продукції в Україні до європейських норм.
Це означає, що протягом десяти років наша країна зобов'язана відмовитися від старих, що збереглися ще з радянських часів, способів виробництва. Точно також, як і від новіших, але не відповідають євростандартам.
Реформа сфери технічного регулювання дозволить українським виробникам відкрити дорогу на світові ринки, куди сьогодні з трудом потрапляють більшість наших компаній.
Споживач же отримає більш якісний товар, зроблений за європейськими мірками, але в Україні.
Однак, процес переходу не може бути безболісним. І ступінь незручностей буде залежати від того, наскільки ефективно держава зможе забезпечити роботу щодо скасування старих і прийняття нових стандартів.
І, що не менш важливо, доб'ється нормальної роботи контролюючих органів та органів оцінки відповідності, щоб зарубіжні партнери були впевнені в українській системі контролю якості.
Непроста скасування старих норм
Рішення про скасування старих ГОСТів уряд прийняв в грудні 2014 року. Тодішній прем'єр-міністр Арсеній Яценюк заявив, що Україна має намір повністю відмовитися від радянської системи стандартизації та перейти на європейські норми вже до 2016 року.
Уже в січні 2015 року Верховна Рада прийняла закон про адаптацію українського законодавства до норм Європейського Союзу в сфері технічних регламентів та оцінки відповідності. А в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі порахували, що за все необхідно позбутися від 15 тисяч ГОСТів, розроблених до 1992 року.
У 2015 році Рада прийняла закон про адаптацію українського законодавства до норм ЄС / фото УНІАН
У той же час, провести зміни в такі стислі терміни виявилося влади не під силу. У Мінекономрозвитку зрозуміли, що відразу скасувати майже половину нормативних документів країни, і відразу почати жити за новими стандартами не вийде.
Таке собі могли дозволити невеликі країни Прибалтики, які за часів їх євроінтеграції за одну ніч змінювали всю систему техрегулювання. В Україні ж, яка має чималою кількістю промислових потужностей, це може привести до колапсу тисяч підприємств. Тому відміна буде відбуватися поетапно і останній з 15 тисяч стандартів буде скасований з 1 січня 2019 року.
Як зазначила заступник директора департаменту - начальник управління технічного регулювання з питань стандартизації та оцінки відповідності Мінекономрозвитку Наталія Старікова, хоч стандарти і добровільні до застосування, їх одночасна скасування може вдарити по підприємствах з застарілими потужностями.
"Єдиний коло, де можуть виникнути проблеми в разі скасування такого великого масиву стандартів - це ті виробництва, які були споруджені для роботи саме за цими стандартами, і які необхідно підтримувати в експлуатації в подальшому", - сказала Старикова.
Поступове впровадження євростандартів
Однак крім скасування старих стандартів необхідно одночасно впроваджувати нові - європейські. В Україні головним органом, відповідальним за розробку технічних стандартів, гармонізованих із законодавством Євросоюзу, є держпідприємство "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" (УкрНДНЦ).
Як відмітили. о. керівника УкрНДНЦ Дмитро Сазонов, згідно з програмою уряду, в 2016 році його установа має гармонізувати 1000 євростандартів. При цьому з початку року прийнято вже 860 гармонізованих стандартів.
"З таким темпом, я вас запевняю, на кінець року ми будемо мати більше тисячі гармонізованих в цьому році стандартів", - зазначив Сазонов.
В.о. керівника УкрНДНЦ Дмитро Сазонов / Фото УНІАН
При цьому в уряді відзначають, що в Європі розробка нових стандартів фінансується бізнесом. В Україні ж, прийняття гармонізованих стандартів гарантує держава.
Найчастіше євростандарт не перекладають на українську мову, а просто додають до нього титульну сторінку державного зразка і приймають в такому вигляді.
Подібний стандарт компанії можуть отримати абсолютно безкоштовно і відповідно йому виробляти продукцію. Перекладений же варіант, за словами Сазонова, в середньому коштує 400-500 гривень.
Однак кількість прийнятих переведених стандартів відчутно менше англомовних. Якщо в 2015 році в Україні було прийнято 2,7 тисячі гармонізованих стандартів, то за 2014-2015 роки кількість переведених стандартів склало лише 600 штук. У поточному році їх буде прийнято на сотню більше.
Як бачимо, наполеонівські плани по масштабну реформу технічного регулювання швидко втілити в життя не вдалося.
Що робити бізнесу вже сьогодні
Але, як же бути тим компаніям, які вже хочуть виробляти продукцію за євростандартами. Адже без відповідної сертифікації вихід на європейський і інші світові ринки залишається закритим.
Такі фірми змушені звертатися до відповідних органів в інших державах. Як зазначив представник компанії-виробника наукових приладів "ЕЛВАТЕХ" Олександр Доронін, коли в 2008 році вони вирішили виходити на іноземні ринки, в Україні не можна було пройти необхідну сертифікацію.
Прибуток від торгівлі за кордоном коштує витрат на сертифікацію товару / Ілюстрація REUTERS
"Щоб сертифікувати свою продукцію, нам потрібно було пройти випробування нашої продукції. У нас сертифікованих центрів в Україні не так багато. Не всі вони акредитовані на проведення потрібних випробувань. Тому частина випробувань ми змогли провести в Україні, а частина нам довелося проводити в Словаччині" , - сказав Доронін.
За його словами, процедура коштувала кілька тисяч євро. Також необхідно було організувати доставку обладнання в потрібну лабораторію і оплатити перебування працівників компанії за кордоном.
У той же час, понесені витрати компенсували вигоди від торгівлі за кордоном. Сьогодні компанія Дороніна 80% своєї продукції експортує в інші країни.
Як зазначив підприємець, в Україні і зараз не так багато працюють центрів сертифікації, і вони не можуть надати повний спектр послуг.
Безсумнівно, перехід на нові правила виробництва вимагають не тільки витрат на покупку техстандартов і сертифікацію, а й, найчастіше, інвестицій в модернізацію потужностей.
Однак, як зазначив, голова торгового-економічного сектора Представництва ЄС в Україні Ніколас Бердж, ці витрати потрібно розглядати, як інвестиції. І відповідно планувати їх наперед.
"Якщо ви просто будете продовжувати виробляти один і той же продукт за однаковою технологією, ваш ринок сбиÑ
