Широко поширена думка, що англійці швидше демонструють дотримання усіляких правил, ніж внутрішньо прагнуть так чинити, При цьому в повсякденному спілкуванні один з одним вони куди менш формальні, ніж французи або німці.
Англійці з задоволенням виявляють свою приязнь чи захоплення, особливо якщо відчувають себе невразливими, так би мовити, в соціальному сенсі. З іншого боку, коли один одному представляють відразу кількох англійців, їх взаємні і надзвичайно ввічливі привітання часом тривають так довго, що в підсумку все встигають забути, як кого звуть, і процедура знайомства може початися знову.
Колеги зазвичай звуть один одного по імені. Американська звичка в телефонних розмовах відразу називати своє ім'я, не називаючи прізвища, широко поширилася і в Англії.
Традиційне чоловіче повагу до жінки знаходиться на шкоду завдяки енергійним зусиллям тих апостолів політичної коректності, які сприймають цю традицію як прояв поблажливості до представниць слабкої статі, а аж ніяк не поваги до них. Втім, вам, швидше за все, вдасться безкарно притримати двері, пропускаючи даму вперед, або поступитися місцем який-небудь жінці, яка не належить до числа найбільш затятих феміністок. Однак суворого вимоги негайно схоплюватися зі стільця, якщо в кімнату увійшла жінка, вже не існує, незалежно від того, чи є там ще вільні стільці.
Не торкайтеся!
Якими б вільними не були манери англійців чи форми їх звернення один до одного, вони як і раніше виявляють надзвичайну стриманість до прямих фізичних контактів.
Інакше кажучи, вони не люблять до кого-небудь торкатися. Зрозуміло, вони обмінюються рукостисканнями, але завжди намагаються робити це дуже легко і швидко. Зі знайомими цілком можна взагалі вітатися за руку раз на рік. Інакше ризикуєш уславитися настирливим, як страховий агент. Англійці вважають за краще рукостискання короткий, енергійний, без якої б то не було спроби затримати вашу руку в своїй. У відповідь на стандартне привітання "як ся маєте" потрібно сказати "а ви як" - і все. Ритуал закінчено, і руки повинні негайно разомкнуться. Іноземці, які вважають, що вираз "Як ся маєте?" - це питання, на який неодмінно потрібно відповісти, завжди викликають у англійців деяку неприязнь і відчуження.
Добродушно-грубувате сердечне рукостискання, настільки улюблене сильними чоловіками, - це, скоріше, не вітання, а проба сил. Переможцю дозволяється потім міцно грюкнути переможеного по спині. Переважна більшість англійських чоловіків ніколи не обіймаються і не цілуються один з одним (ці думки викиньте, будь ласка, з голови!). Подібні вільності дозволені тільки футболістам 
і іноземцям. Англійські дами можуть поцілувати один одного в щічку або навіть в обидві; але і в цьому випадку бажано цілувати "повз" - тобто ви робите вигляд, що цілуєте свою приятельку, чмокнув губами в повітрі приблизно в районі її вуха.
Чоловіки також іноді можуть, вітаючи даму, поцілувати її в щоку. Але тільки в одну. Спроба поцілувати її в обидві щоки таїть серйозну небезпеку: оскільки жінка зазвичай очікує тільки одного поцілунку, вона не встигає повернути голову, а тому другий ваш поцілунок може припасти прямо в губи, і це найстрашніше, бо дама вирішить, що ви зробили це навмисно і , мало того, зробили спробу її згвалтувати.
Варіанти прощань різноманітніші, ніж варіанти вітань, але значать настільки ж мало. Колись абсолютно "вуличне" вираз "see you" ( "побачимося" або "поки"), тепер підхоплено і вихованими людьми, воно вживається досить часто і зовсім недоречно - наприклад, коли людина вирушає на два роки в Антарктиду вивчати там будова сніжинок А то і зовсім відбуває Туди, Звідки Повернення Ні.
У громадських місцях англійці щосили намагаються не доторкнутися до незнайомої людини, навіть ненавмисно. Якщо ж ненароком така неприємність все-таки трапилася, слідують найщиріші і розлогі вибачення, які, проте, ні в якому разі не можна використовувати для продовження розмови. У переповненому громадському транспорті, де подібних зіткнень уникнути часом просто неможливо, фізичний контакт з незнайомими людьми дозволений, проте в подібних обставинах слід за всяку ціну уникати контакту зорового.
Те, що між дорослими людьми існують якісь інтимні стосунки, легко визначити по різко збільшеному кількості їх дотиків один до одного. Втім, це відбувається за закритими дверима і зазвичай при погашених світлі.
"Будь ласка" і "спасибі"
У англійських дітей свій кодекс зразкової поведінки, який їм слід знати назубок, а з першим його правилом вони стикаються мало не в дитячому віці - це надзвичайно важливі слова "будь ласка" і "спасибі". Взагалі слова, що виражають прохання, подяку і, найголовніше, вибачення, є головними в спілкуванні англійців один з одним, і слів цих так багато, що часом створюється враження, ніби англієць висловлює одну і ту ж думку нескінченно довго, точно розмовляє з глухим.
"Вибачте", "Шкодую, але повинен сказати ...", "Боюся, що ..." - всі ці вислови не мають ні найменшого відношення до наміру вибачитися, висловити співчуття і вже тим більше продемонструвати побоювання; це всього лише форми соціальної "мастила", завдяки якій щадятся почуття оточуючих і життя на невеликому і перенаселеному острові стає трішки простіше.
Людині з боку досить важко відразу освоїти необхідний набір англійських формул ввічливості, проте слід розуміти, що навряд чи можливо (навіть з лінгвістичної точки зору) в реальному житті бути сверхблагодарним, сверхсожалеющім або сверхвежлівим, інакше напрошується думка, що англієць, якому ви наступили на ногу і який говорить "мені страшенно шкода", шкодує про те, що він не встиг ампутувати прокляту кінцівку до того. При цьому він буде вам "жахливо вдячний", коли ви нарешті перестанете топтатися на його нозі, а якщо не перестанете, то ввічливо попросить вас зійти з неї, як завжди супроводжуючи це прохання такою кількістю "будь ласка" і "спасибі", якого представнику будь-якої іншої нації вистачило б як мінімум на півжиття. Ось це буде абсолютно по-англійськи!
Якщо ж ви не скажете потрібної кількості слів подяки або жалю, англійці напевно тут же занесуть вас в список людей "неприємних", тобто тих, хто недостатньо люб'язний і ввічливий, і вже потім вибратися з цього списку буде ох як непросто.
хостинг для сайтів
